Лист 8. Життя в стилі аштанги

Привіт, незнайомий друже! Вирішила трішки понадокучати тобі сіризною моїх буднів:)

Найкращий спосіб подолати сумні настрої й журбу - щоденна рутина. Як виявилося доволі ефективний спосіб:)

Сьогодні у мене був надзвичайно продуктивний день. Ось закінчила розміщувати оголошення про цуценят-пекінесів, котрі протягом останніх півтори місяця є невід'ємним елементом домашнього затишку. Та настав час позбутися, нарешті, цих галасливих клубочків:) Тобі, бува, не потрібен вірний і норовистий чотирилапий друг кишенькового розміру? 

Так от, мама виступила головним ініціатором пошуку нових домівок для хвостатої малечі,а мене призначила головним виконавцем цієї кампанії (без мого відома)... І допоки я не створила й не помістила оголошення у всемережжі життя мені не було:) 

Хоча, мушу зізнатися, що після півторагодинної аштанги, єдине чого прагнули душа й тіло - ліжко й чай (в довільному порядку)..:) 

Гадаю, доречно було б пояснити, що ж таке аштанга. Отож, аштанга - вид йоги, а власне - силова йога! "І що це означає?" - запитаєш ти. Лиш те, що з 19.00 до 20.30 наша невеличка групка з горе-йогів працювала інтенсивно, наполегливо й виснажливо з власним тілом...в боротьбі за ідеальні форми й пропорції (а також за розширення власних меж, як фізичних так і психологічних). Як ти розумієш, ми були далекі від йогів-атлетів:), а радше нагадували загнаних конячок, що ледве стоячи на ногах і стікаючи потом намагалися відрефлексувати емоції. Можу безсоромно похизуватися, що наполегливо розширювала межі свідомості:) Видовище було незабутнім...й відчуття теж!:) Підсумовуємо, що назагал мій день був вміру продуктивним і подекуди позитивним. 

Сподіваюся, ти теж не байдикував:)

Слушний час аби з відчуттям виконаного обов'язку випити чашку шоколаду й поринути в п'янкий світ сновидінь:)

Чого й тобі бажаю...